Серед пріоритетних завдань сьогодні в Україні найголовнішими є збереження незалежності, утвердження демократії, захист прав і соціальних інтересів народу та виховання високоморальної, духовно багатої особистості, громадянина – патріота. Без пробудження таких моральних феноменів як совість, патріотизм, обов’язок, почуття власної гідності, чесність навряд чи можна розраховувати на поліпшення ситуації в суспільстві. Тому стоїть завдання виховати людину гуманну, творчу, відповідальну, з активною життєвою позицією, яка б могла реалізувати себе та розвивати громадянське суспільство.Це завдання покладається на школу. Важливу роль у становленні громадянина України відіграють уроки правознавства. Вони покликані формувати правосвідомість та правову культуру учнів. Особливістю навчання правознавства в сучасній школі є те, що воно спрямоване не тільки на підвищення правової освіченості учнів, але й на поєднання правових знань із внутрішньою позицією особистості, розвиток здатності керуватися відповідними знаннями у сучасному суспільстві та повсякденному житті, вміння діяти відповідно до вимог права, закону. В учнів необхідно розвивати навички правомірної поведінки, необхідності використовувати правові знання та навички для реалізації і захисту своїх прав, формувати активну життєву позицію.
В останні роки загострилася потреба у творчих людях, що мають нестандартний погляд на проблеми і вміють їх розв’язувати. І завдання вчителя підготувати таких людей. Проте дуже часто у дітей втрачається інтерес до навчання. Не вистачає комунікативних навичок у спілкуванні. Учні не вміють з потоку інформації відокремити необхідну та застосувати її. Соціальне середовище не в повному обсязі сприяє розвитку пізнавальних інтересів учнів. В. Сухомлинський писав, що кожна дитина іде в школу з вогником в душі, а завдання педагога цей вогник підтримати, щоб він не згас.
Виникла необхідність використовувати такі методи і прийоми, які змогли б захопити дітей, зробити процес навчання цікавим, тобто знайти шляхи активізації пізнавальних здібностей учнів.
Щоб уроки були ефективними, досягали поставленої мети, необхідно, щоб вони відбувалися за умови постійної активної взаємодії всіх учнів та вчителя. Видатний швейцарський педагог Пестолоцці говорив: «Повноцінними є тільки ті знання, які дитина здобула власною активністю». На це вказував В. Сухомлинський: «Мистецтво й майстерність навчання та виховання полягає в тому, щоб розкрити сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці».
В останні роки загострилася потреба у творчих людях, що мають нестандартний погляд на проблеми і вміють їх розв’язувати. І завдання вчителя підготувати таких людей. Проте дуже часто у дітей втрачається інтерес до навчання. Не вистачає комунікативних навичок у спілкуванні. Учні не вміють з потоку інформації відокремити необхідну та застосувати її. Соціальне середовище не в повному обсязі сприяє розвитку пізнавальних інтересів учнів. В. Сухомлинський писав, що кожна дитина іде в школу з вогником в душі, а завдання педагога цей вогник підтримати, щоб він не згас.
Виникла необхідність використовувати такі методи і прийоми, які змогли б захопити дітей, зробити процес навчання цікавим, тобто знайти шляхи активізації пізнавальних здібностей учнів.
Щоб уроки були ефективними, досягали поставленої мети, необхідно, щоб вони відбувалися за умови постійної активної взаємодії всіх учнів та вчителя. Видатний швейцарський педагог Пестолоцці говорив: «Повноцінними є тільки ті знання, які дитина здобула власною активністю». На це вказував В. Сухомлинський: «Мистецтво й майстерність навчання та виховання полягає в тому, щоб розкрити сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці».
Сучасний урок вимагає переосмислення пріоритету методів, прийомів та видів навчальної діяльності. Щоб кожен урок був цікавим для учнів, захоплював їх, без інтерактивних видів та форм роботи не обійтись.
Вони роблять процесс навчання ефективним, бо ставлять учнів перед необхідністю мислити, самостійно шукати шляхи вирішення навчальних завдань.
Для активізації пізнавальної діяльності на уроках правознавства використовуються різноманітні технології інтерактивного навчання. Однією з них є проблемне викладання. Це діяльність вчителя зі створенням проблемних ситуацій.
Вони роблять процесс навчання ефективним, бо ставлять учнів перед необхідністю мислити, самостійно шукати шляхи вирішення навчальних завдань.
Для активізації пізнавальної діяльності на уроках правознавства використовуються різноманітні технології інтерактивного навчання. Однією з них є проблемне викладання. Це діяльність вчителя зі створенням проблемних ситуацій.
Проблемне навчання веде до конкретизації здобутих знань і умінь, передбачає розвиток культури мислення, його функцій, як розуміння, аналіз і узагальнення. Вирішення проблемних ситуацій – це орієнтир на критичне мислення учнів. Вивчаючи правознавство в 9 класі, перед учнями ставиться завдання вирішити такі проблеми:
•Чому виконання громадянами своїх обов’язків забезпечує їх права?
•Чи згодні ви з крилатим висловом «Правосуддя має відбутися, хоч би загинув світ».
•Чому в інтересах кожного громадянина необхідно бути свідомим виборцем?
•Що, на ваш погляд, необхідно змінити в системі законодавства для того щоб споживати високоякісні вітчизняні продукти сільського господарства?
Постійна постановка перед учнями проблемних ситуацій приводить до того, що вони не «пасують» перед проблемами, а прагнуть їх розв’язати. Отже, ми маємо справу з творчими особами, завжди готовими до пошуку.
Дієвим засобом активізації діяльності учнів на уроці є проведення дискусій. Вона передбачає колективне обговорення якоїсь спірної проблеми, під час якого пізнається істина. Дискусія дає нагоду виявити різні позиції з певної проблеми або з суперечливого питання. Для того щоб дискусія була відвертою, необхідно створити атмосферу довіри та взаємоповаги.
Вивчаючи тему «Громадянство України», учні ведуть дискусію із заздалегідь одержаних питань:
•Чого більше в справжнього громадянина – прав чи обов’язків?
•Які риси притаманні справжньому громадянину? Назвіть відомих вам людей – справжніх громадян.
•Чи різняться громадянські обов’язки президента, лікаря, домогосподарки, пенсіонера, учня?
Проведена дискусія має такі переваги:
•Дає імпульс проблемному навчанню. Учні активно здобувають знання, розв’язуючи пізнавальні завдання.
•Формуються специфічні вміння та навички: формувати думки, аргументувати їх, розвивається критичне мислення.
За сучасних умов учень перетворився на суб’єкта повноправного навчання. Від учителя вимагається чітке визначення дидактичної мети, без чого неможливе ефективне проведення уроку. Метод «Займи позицію» передбачає проведення дискусії з певної теми, виявлення прихильників тієї чи іншої позиції, аргументоване обговорення питання. Він дозволяє висловлювати власну точку зору дискусійного питання. Метод має на меті розвиток критичного мислення, привчає приймати рішення, формує навички розв’язання конфліктів, виховує соціальну активність та відповідальність. Так, на уроці в 9 класі при вивченні теми «Особливості праці неповнолітніх» учні самостійно опрацьовують текст підручника «Де можуть працювати підлітки», відповідають на запитання: «Як держава захищає трудові права неповнолітніх»? Потім методом «Займи позицію» їм пропонується висловити своє ставлення щодо застосування праці підлітків «за і проти».
Метод «Займи позицію» створює проблемно – пошукові ситуації, навчає учнів самостійно здобувати знання.
Одним із методів активізації роботи учнів на уроках правознавства є рольова гра. Адже це можливість у завуальованій формі перевірити ґрунтовність, оперативність та усвідомленість здобутих знань. Мета гри — забезпечення переходу від пізнавальної мо¬тивації до професійного зв'язку з появою потреби у знаннях та їх практичному застосуванні в умовах навчального процесу. Багато ігор передбачають уміння викладати свої думки у зв'язній і зрозумілій формі, з використанням відповідної термінології. При вивченні трудового права можливе проведення ігор, що імітують прийняття на роботу, накладання дисциплінарних стягнень, звільнення. Така гра допомагає закріпити знання учнів з даної теми. Для проведення гри розподіляються ролі працівників, що порушили правила трудової дисципліни різного характеру (запізнення на роботу, недбалість, що призвела до псування деталі, прогул). Другою стороною гри є «представники адміністрації», які будуть вимагати від «порушників» пояснень.
Можна провести рольову гру щодо купівлі товару низької якості або проведення судового процесу, або слідчі дії. Розгляд «справ» у суді присяжних відбувається за нормами процесуального кодексу. Рольова гра забезпечує зворотний зв'язок між учнями, які несуть знання, і тими, хто їх сприймає. Рольова гра є найбільш ефективним засобом організації проблемного навчання. Про¬блемні ситуації виникають при¬родно. У ході рольової гри учні шукають способи розв'язання проблеми.
Позитивні результати дає робота в групах. Учень, який сам навчає інших, засвоює 90% інформації. Навчання учнів їхніми ж однолітками максимально збуджує увагу учнів. Робота в групах – це така організація класної роботи, яка сприяє залученню до праці всіх учнів, але з урахуванням їх розвитку та швидкості сприйняття матеріалу. Активні форми роботи на уроці пробуджують інтерес та зацікавленість учнів курсом правознавства. В минулому навчальному році учні 10 класу вибрали правознавство для вивчення на профільному рівні. Учень 11 класу Чупрій В. брав участь у шкільній і районній олімпіаді з правознавства. Овдієнко О. – учасник районного конкурсу «Об’єднаймося ж брати мої».
Презентація до уроку з правознавства "Громадянство України"
•Чому виконання громадянами своїх обов’язків забезпечує їх права?
•Чи згодні ви з крилатим висловом «Правосуддя має відбутися, хоч би загинув світ».
•Чому в інтересах кожного громадянина необхідно бути свідомим виборцем?
•Що, на ваш погляд, необхідно змінити в системі законодавства для того щоб споживати високоякісні вітчизняні продукти сільського господарства?
Постійна постановка перед учнями проблемних ситуацій приводить до того, що вони не «пасують» перед проблемами, а прагнуть їх розв’язати. Отже, ми маємо справу з творчими особами, завжди готовими до пошуку.
Дієвим засобом активізації діяльності учнів на уроці є проведення дискусій. Вона передбачає колективне обговорення якоїсь спірної проблеми, під час якого пізнається істина. Дискусія дає нагоду виявити різні позиції з певної проблеми або з суперечливого питання. Для того щоб дискусія була відвертою, необхідно створити атмосферу довіри та взаємоповаги.
Вивчаючи тему «Громадянство України», учні ведуть дискусію із заздалегідь одержаних питань:
•Чого більше в справжнього громадянина – прав чи обов’язків?
•Які риси притаманні справжньому громадянину? Назвіть відомих вам людей – справжніх громадян.
•Чи різняться громадянські обов’язки президента, лікаря, домогосподарки, пенсіонера, учня?
Проведена дискусія має такі переваги:
•Дає імпульс проблемному навчанню. Учні активно здобувають знання, розв’язуючи пізнавальні завдання.
•Формуються специфічні вміння та навички: формувати думки, аргументувати їх, розвивається критичне мислення.
За сучасних умов учень перетворився на суб’єкта повноправного навчання. Від учителя вимагається чітке визначення дидактичної мети, без чого неможливе ефективне проведення уроку. Метод «Займи позицію» передбачає проведення дискусії з певної теми, виявлення прихильників тієї чи іншої позиції, аргументоване обговорення питання. Він дозволяє висловлювати власну точку зору дискусійного питання. Метод має на меті розвиток критичного мислення, привчає приймати рішення, формує навички розв’язання конфліктів, виховує соціальну активність та відповідальність. Так, на уроці в 9 класі при вивченні теми «Особливості праці неповнолітніх» учні самостійно опрацьовують текст підручника «Де можуть працювати підлітки», відповідають на запитання: «Як держава захищає трудові права неповнолітніх»? Потім методом «Займи позицію» їм пропонується висловити своє ставлення щодо застосування праці підлітків «за і проти».
Метод «Займи позицію» створює проблемно – пошукові ситуації, навчає учнів самостійно здобувати знання.
Одним із методів активізації роботи учнів на уроках правознавства є рольова гра. Адже це можливість у завуальованій формі перевірити ґрунтовність, оперативність та усвідомленість здобутих знань. Мета гри — забезпечення переходу від пізнавальної мо¬тивації до професійного зв'язку з появою потреби у знаннях та їх практичному застосуванні в умовах навчального процесу. Багато ігор передбачають уміння викладати свої думки у зв'язній і зрозумілій формі, з використанням відповідної термінології. При вивченні трудового права можливе проведення ігор, що імітують прийняття на роботу, накладання дисциплінарних стягнень, звільнення. Така гра допомагає закріпити знання учнів з даної теми. Для проведення гри розподіляються ролі працівників, що порушили правила трудової дисципліни різного характеру (запізнення на роботу, недбалість, що призвела до псування деталі, прогул). Другою стороною гри є «представники адміністрації», які будуть вимагати від «порушників» пояснень.
Можна провести рольову гру щодо купівлі товару низької якості або проведення судового процесу, або слідчі дії. Розгляд «справ» у суді присяжних відбувається за нормами процесуального кодексу. Рольова гра забезпечує зворотний зв'язок між учнями, які несуть знання, і тими, хто їх сприймає. Рольова гра є найбільш ефективним засобом організації проблемного навчання. Про¬блемні ситуації виникають при¬родно. У ході рольової гри учні шукають способи розв'язання проблеми.
Позитивні результати дає робота в групах. Учень, який сам навчає інших, засвоює 90% інформації. Навчання учнів їхніми ж однолітками максимально збуджує увагу учнів. Робота в групах – це така організація класної роботи, яка сприяє залученню до праці всіх учнів, але з урахуванням їх розвитку та швидкості сприйняття матеріалу. Активні форми роботи на уроці пробуджують інтерес та зацікавленість учнів курсом правознавства. В минулому навчальному році учні 10 класу вибрали правознавство для вивчення на профільному рівні. Учень 11 класу Чупрій В. брав участь у шкільній і районній олімпіаді з правознавства. Овдієнко О. – учасник районного конкурсу «Об’єднаймося ж брати мої».
Презентація до уроку з правознавства "Громадянство України"
Немає коментарів:
Дописати коментар